- викорінювати
- -юю, -юєш і викоріня́ти, -я́ю, -я́єш, недок., ви́коренити, -ню, -ниш, док., перех.Дощенту винищувати, усувати кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викорінювати
Смотреть что такое "викорінювати" в других словарях:
викорінювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викорінювати — (дощенту знищувати що н.), викоріняти, викоренити, викорчовувати, викорчувати, витравлювати, витравляти, витравити … Словник синонімів української мови
викорінювати — [виекоур’і/н уватие] н уйу, н уйеиш … Орфоепічний словник української мови
викорінюватися — юється і викоріня/тися, я/ється, недок., ви/коренитися, иться, док. 1) Винищуватися, усуватися, зникати. 2) тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти … Український тлумачний словник
викорінювання — я, с. Дія за знач. викорінювати … Український тлумачний словник
викоріняти — див. викорінювати … Український тлумачний словник
викоренити — див. викорінювати … Український тлумачний словник
витравлювати — юю, юєш і витравля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/травити, влю, виш; мн. ви/травлять; док., перех. 1) Травлячи, виганяти звідки небудь (звіра). 2) Виводити, знищувати, видаляти що небудь хімічним способом. 3) перен. Викорінювати, знищувати що небудь.… … Український тлумачний словник
денацифікувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Здійснювати денацифікацію, викорінювати нацизм (фашизм) … Український тлумачний словник
зживати — і рідко ізжива/ти, а/ю, а/єш, недок., зжи/ти, зживу/, зживе/ш і рідко ізжи/ти, ізживу/, ізживе/ш, док., перех. 1) Позбуватися чого небудь, переборювати, викорінювати щось. 2) Створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де небудь. 3)… … Український тлумачний словник
